Пролежні — одне з найчастіших і водночас найбільш недооцінених ускладнень у людей, які прикуті до ліжка. Вони можуть з'явитися вже за кілька годин нерухомого лежання, а лікуються тижнями й місяцями. Глибокі пролежні небезпечні для життя: через відкриту рану в організм потрапляє інфекція, і в ослабленої літньої людини це може закінчитися сепсисом. Хороша новина в тому, що переважну більшість пролежнів можна попередити. Для цього не потрібне дороге обладнання — потрібні знання, дисципліна та щоденна уважність до шкіри хворого. У цій статті ми зібрали практичні правила, якими користуємося самі, коли забезпечуємо догляд за лежачими хворими у нашому пансіонаті.
Що таке пролежні та чому вони виникають
Пролежень — це ушкодження шкіри та тканин під нею, яке виникає через тривалий тиск. Коли людина лежить нерухомо, вага тіла притискає м'які тканини до кістки й до поверхні ліжка. Судини в цьому місці перетискаються, кров перестає надходити до клітин, і тканини поступово відмирають — спочатку шкіра, а далі й глибші шари аж до м'язів.
Окрім прямого тиску, шкіру ушкоджують ще два механізми:
- Тертя — коли хворого тягнуть по простирадлу замість того, щоб піднімати. Верхній шар шкіри стирається, і навіть невелике почервоніння швидше переходить у рану.
- Зсув тканин — коли людина напівсидить у ліжку та поступово сповзає вниз. Шкіра «тримається» за простирадло, а кістки й глибокі тканини зміщуються — судини всередині перегинаються та рвуться.
Найуразливіші місця — там, де кістка розташована близько до шкіри: крижі та куприк, п'яти, лопатки, потилиця, лікті, сідничні горби, а в положенні на боці — кульшовий суглоб, коліна, кісточки й навіть вушна раковина.
Ризик різко зростає, якщо шкіра постійно волога (пітливість, нетримання сечі), якщо людина виснажена або, навпаки, має велику вагу, хворіє на цукровий діабет, має порушення кровообігу чи чутливості. У таких хворих пролежень може утворитися за одну ніч.
Стадії пролежнів: від почервоніння до глибокої рани
Щоб вчасно зреагувати, треба розуміти, як виглядає кожна стадія. У міжнародній класифікації їх чотири:
- Перша стадія — стійке почервоніння шкіри, яке не зникає після зняття тиску. Головна ознака: якщо натиснути пальцем на здорову почервонілу шкіру, вона на мить біліє; ділянка пролежня першої стадії при натисканні не блідне. Шкіра ціла, але може бути теплішою або холоднішою за сусідні ділянки, боліти чи свербіти.
- Друга стадія — ушкоджений верхній шар шкіри. Це виглядає як пухир із рідиною, садно або неглибока рожева ранка. Саме на цій стадії родичі найчастіше вперше помічають проблему.
- Третя стадія — рана проходить крізь усю товщу шкіри до підшкірної жирової тканини. Утворюється глибокий кратер, часто з омертвілими тканинами по краях.
- Четверта стадія — руйнування сягає м'язів, сухожиль або кістки. Така рана загрожує зараженням крові та потребує тривалого лікування, нерідко хірургічного.
Практичний висновок простий: боротьба за шкіру виграється на першій стадії. Почервоніння, яке не блідне при натисканні, — це вже сигнал тривоги, а не «просто відлежав». З цього моменту тиск на ділянку треба прибрати повністю, доки шкіра не відновиться.
Перевертання за графіком — основа профілактики
Жоден крем і жоден матрац не замінює головного — регулярної зміни положення тіла. Класичне правило: змінювати позу лежачого хворого щонайменше кожні дві години, вдень і вночі. Саме стільки в середньому тканини літньої людини витримують тиск без ушкодження.
Як організувати перевертання правильно:
- Складіть письмовий графік — наприклад: 8:00 — спина, 10:00 — лівий бік, 12:00 — спина, 14:00 — правий бік і так далі. Аркуш із відмітками біля ліжка дисциплінує всіх, хто доглядає, і не дає «забути» нічні повороти.
- Використовуйте положення на боці під кутом близько 30 градусів, підклавши подушку під спину, а не повний поворот на 90 градусів — так тиск не припадає прямо на кульшовий суглоб.
- Кладіть подушку між колінами та під гомілки так, щоб п'яти не торкалися ліжка й «висіли» в повітрі — п'яти є одним із найчастіших місць пролежнів.
- Не піднімайте узголів'я вище 30 градусів без потреби: у положенні напівсидячи тіло сповзає, і в ділянці крижів виникає зсув тканин. Підняти узголів'я вище можна на час годування, а потім знову опустити.
- Піднімайте, а не тягніть. Переміщуйте хворого вдвох або за допомогою спеціального ковзного простирадла, щоб не створювати тертя.
Якщо людина може хоч трохи рухатися самостійно, заохочуйте її: навіть невеликі зміни пози, стискання поручнів, рухи стопами покращують кровообіг і зменшують ризик.
Щоденна гігієна шкіри лежачого хворого
Чиста й суха шкіра значно стійкіша до тиску. Щоденний догляд складається з кількох обов'язкових кроків:
- Огляд шкіри двічі на день — вранці та ввечері, під час перевдягання чи гігієнічних процедур. Особливо уважно оглядайте крижі, п'яти, лопатки, сідниці та ділянки під складками шкіри. Добре мати невелике дзеркало, щоб бачити важкодоступні місця.
- Миття м'якими засобами. Використовуйте теплу воду та мийні засоби з нейтральною кислотністю (pH близько 5,5). Звичайне лужне мило пересушує шкіру літньої людини й руйнує її захисний бар'єр.
- Висушування промоканням. Після миття шкіру не розтирають рушником, а обережно промокають насухо, особливо у складках.
- Зволоження. Суха шкіра тріскається й легше ушкоджується, тому після миття наносьте зволожувальний крем або спеціальний засіб для догляду за шкірою лежачих хворих.
- Захист при нетриманні. Сеча та кал швидко роз'їдають шкіру. Підгузки міняйте одразу після забруднення, шкіру обмивайте та наносьте захисний крем із цинком, який створює бар'єр від вологи.
- Постіль без складок. Простирадло має бути натягнутим, без швів і складок під тілом, без крихт після їжі. Білизну обирайте з м'яких натуральних тканин і міняйте в міру забруднення, а не «за розкладом прання».
Важливе застереження: почервонілі ділянки над кістками не можна масажувати й розтирати — тканини під шкірою вже ушкоджені, і механічний вплив лише поглиблює руйнування. Легкий масаж доречний тільки навколо загрозливої зони та лише на здоровій шкірі.
Протипролежневі матраци та допоміжні засоби
Спеціальне обладнання не скасовує перевертання, але суттєво знижує ризик і полегшує догляд:
- Комірчастий протипролежневий матрац — складається з невеликих повітряних комірок, які по черзі надуваються та здуваються за допомогою компресора. Тиск на тіло постійно перерозподіляється, імітуючи мікрорухи. Підходить для людей вагою приблизно до 100–120 кілограмів.
- Балонний (трубчастий) матрац — з поперечних повітряних секцій, витримує більшу вагу та рекомендований хворим із вищим ризиком пролежнів.
- Подушки та валики — з піни, гелю або повітряні: під п'яти, між коліна, під крижі, під лікті. Вони розвантажують саме ті точки, де пролежні виникають найчастіше.
- Ковзні простирадла й підкладні пелюшки — допомагають переміщувати хворого без тертя та зайвих зусиль.
Від чого краще відмовитися: надувні гумові круги, які колись радили підкладати під крижі, сучасна практика догляду не рекомендує — по краю круга тканини перетискаються, і кровообіг у зоні ризику лише погіршується. Клейонка безпосередньо під тілом теж шкодить: вона не пропускає повітря, шкіра пітніє та мокне. Якщо потрібен захист матраца, використовуйте сучасні дихаючі непромокальні наматрацники.